Поліаморія – від грецького «poly», що означає «багато», і латинського «amor», що означає «любов», – форма консенсуальної немоногамії, за якої людина може одночасно перебувати або бути відкритою до перебування більш ніж в одних романтичних та/або інтимних стосунках із відома і за згодою всіх учасників/-иць.
Поліаморні стосунки ґрунтуються на інформованій згоді, відкритій комунікації, спільно узгоджених межах і повазі до автономії всіх учасників/-иць. Структура таких стосунків може відрізнятися: в одних випадках кілька партнерів/-ок пов’язані між собою, в інших – одна або кілька людей підтримують окремі стосунки з різними партнерами/-ками.
Поліаморія не обов’язково означає, що кожен/-на учасник/-ця має кількох партнерів/-ок. Вона також не передбачає відсутності зобов’язань, емоційної близькості, відповідальності або довготривалої прив’язаності.
Поліаморію не слід плутати зі зрадою, яка передбачає приховування стосунків або порушення узгоджених меж, а також із полігамією, що означає передусім шлюб, до якого входять понад двоє подружніх партнерів/-ок.
У ґендерних і феміністичних дослідженнях поліаморія може розглядатися у зв’язку із сексуальною та стосунковою автономією, соціальним привілеюванням моногамії, ґендерними відносинами влади, ревнощами, емоційною працею та розподілом турботи.
Коментарі: