Антисексуалізм – термін, що служить для позначення руху проти всіх форм сексуальності та антагоністичних поглядів щодо сексуальності як такої.
Людей, що підтримують ідеї антисексуалізму називають антисексуалами/-ками, також широко використовуються терміни «антисекс» та «антисексуальність».
До періоду Нового часу антисексуалізм знаходив власне втілення у різноманітних релігійних формах, на сучасному етапі розвитку людських відносин він розглядається як світське явище, як акт доброї, свідомої волі, направлений не тільки на сексуальне самообмеження, але й на реформування всього суспільства.
Антисексуали/-ки – це люди, які свідомо вибрали життя без сексу й заявляють про свій намір активно сприяти зниженню його ролі в житті людства. До такої життєвої позиції вони прийшли з власної волі у результаті роздумів про природу сексу та його вплив на людину.
Серед антисексуалів/-ок є як люди, котрі ніколи не мали сексуальних відносин, так і ті, хто мали у минулому такий досвід; як ті, що вважають себе асексуальними від природи, так і ті, хто успішно позбулися проявів сексуальності у собі.
Антисексуали/-ки не просто не надають сексу цінності, але в принципі не допускають його у своєму житті. Антисексуали/-ки не страждають сексофобією: секс для них неприйнятний, але не є джерелом страху. Також для цих людей відмова від сексу не є наслідком релігійних обітниць, тобто целібату (що не означає, що антисексуали/-ки в принципі не можуть сповідувати будь-яку релігію) або моральних обмежень.
Основні аргументи антисексуалізму звучать так:
- сексуальність ускладнює стосунки (наприклад, коли люди починають проявляти взаємну ворожість тільки тому, що їх сексуально приваблює одна й та сама людина);
- сексуальні бажання змушують людей ставити на пріоритетну позицію примітивний інстинкт, а не розвиток особистості;
- сексуальність змушує людей забувати про обережність і здійснювати безглузді вчинки (усього один приклад: у всьому світі люди продовжують безладні та небезпечні статеві контакти з випадковими партнерами/-ками, незважаючи на те, що знають про небезпеку ЗПСШ);
- секс викликає залежність, подібну до наркотичної (уся різниця лише в тому, що наркотики в цьому випадку є ендогенними, тобто виробляються самим організмом);
- сексуальність нав’язується суспільством як обов’язкова частина «повноцінного життя», що сприяє прийняттю людиною чужих для неї установок і цінностей;
- сексуальність занадто ускладнена у своїх функціях: різноманітність орієнтацій, примх, фетишів і особливо відхилень, визнаних деструктивними (як, наприклад, садизм, педофілія, небезпечний секс) – усе це змушує зробити висновок про неприйнятність сексуальності в людині;
- сексуальність провокує неадекватне (вороже) сприйняття тих людей, які не відповідають стандартам сексуальної привабливості;
- секс служить засобом придушення особистості та способом психологічних маніпуляцій, грою на слабкостях психіки статевого партнера/-ки;
- неконтрольоване розмноження призводить до перенаселення Землі, виснаження ресурсів і погіршення стану навколишнього середовища (Antisexual Srtonghold).
Література:
Antisexual Srtonghold. Відновлено з http://antisex.info
Коментарі: