Фатальна жінка

Фатальна жінка – із феноменом «фатальної жінки» (франц. «la femme fatale») найчастіше асоціюється жіночий образ, основними особливостями якого є вміння маніпулювати оточенням, здебільшого чоловіками за допомогою флірту. Фаталізм (франц. fatalism, лат. fatalis – наперед визначений долею) – віра в невідворотність, фатум. Головними атрибутами фатальної жінки є її зовнішня привабливість, неординарність, енергія магнетичного, часто немотивованого впливу на чоловіка, маскування свого справжнього внутрішнього світу й характеру, авантюрна поведінка, емоційна екстатичність, почуття впевненості й самодостатності, стихійна жіночність, харизма, обізнаність із чоловічою психологією. Здебільшого інтенційність образу такої жінки пов’язується з деструктивним впливом на чоловіків, які в подальшому зазнають драматичного розчарування, пов’язаного з руйнуванням і розвінчуванням їхнього жіночого ідеалу. Фатальна жінка здатна змінювати життя і долю чоловіка взагалі, у результаті чого не лише доля цих жінок стає фатальною, але й під вплив їхнього фаталізму потрапляють і чоловіки. У зв’язку з цим однією з визначальних поведінкових характеристик фатальної жінки є її соціоспрямованість. У векторі ґендерних стосунків така жінка демонструє необмежену владність, а чоловік часто постає іграшкою, засобом здійснення жіночих бажань та примх [1, с. 82].

Література:

1.  Муранець Т. Портрет фатальної жінки у прозі Івана Франка // Вісник Львівського університету. — Серія філологічна. — 2013. — Випуск 58. — С. 82–97.

Коментарі:


*

code