Ґендерлект

Ґендерлект – передбачуваний постійний набір ознак жіночої та чоловічої мови, правила мовної поведінки, стратегії та тактики мовної поведінки чоловіків і жінок у різноманітних комунікативних ситуаціях у контексті тієї чи іншої культури. Існування деяких стильових особливостей, властивих переважно чоловікам або переважно жінкам, обумовлено впливом соціальних, культурних, гормональних факторів. Однак причини відмінностей залишаються досі дискусійними [1, с. 73].

Деякі дослідники відзначають, що чоловічий стиль життя більшою мірою є «предметно-інструментальним», а жіночий  «емоційно-експресивним». У процесі емпіричного дослідження було отримано підтвердження гіпотези про превалювання емоційної домінанти в комунікативному стилі жінок і домінанти інформаційної  у чоловічому. Виведені також закономірності або, як вважають деякі вчені, псевдо закономірності цих стилів. Для чоловіків: прагнення лідирувати в діалозі, побудова бесіди для отримання інформації; більш високий ступінь активності; бажання підвищити свій статус за рахунок демонстрації своєї інформованості та розігрування ролі експерта. Для жінок: демонстрація своєї зацікавленості співрозмовником і його словами; менш високий ступінь комунікативної активності; відсутність прагнення підвищити свій статус в очах співрозмовника. Широко поширена також точка зору, що жінки вживають більше зменшувальних суфіксів і ввічливих форм, частіше називають партнера по комунікації на ім’я і, у цілому, використовують більше мовних дій, спрямованих на встановлення контакту зі співрозмовником.

У ранніх дослідженнях взагалі припускалось існування особливої жіночої мови. Однак праці останніх років все чіткіше вказують на той факт, що вести мову про ґендерлект є неправомірно та ненауково. Роль субкультурного фактору в цьому випадку значно перебільшена. Відмінності жіночої та чоловічої мови є не на стільки значними, не виявляються у кожному мовленнєвому акті та не свідчать, що стать є визначальним фактором комунікації, як це передбачалось, на початковому етапі розвитку феміністської лінгвістики [2, с. 137].

Література:

  1. Жукова И.Н. Словарь терминов межкультурной коммуникации / И.Н. Жукова, М.Г. Лебедько, З.Г. Прошина, Н.Г. Юзефович; под ред. М.Г. Лебедько и З.Г. Прошиной. – М.: ФЛИНТА : Наука, 2012. – 632 c.
  2. Жунусова А.К. Понятие гендерлект как набор признаков мужской и женской речи // Вестник КАСУ. — №2 – 2010. – С. 135 – 139.

Коментарі:


*

code