Гетеросексуальність

Гетеросексуальність (від грец. «έτερος» — інший і лат. «sexus» – стать) — 1. Орієнтація в своїй сексуальній активності або своїх почуттях на людей протилежної статі  (Гідденс, 1999, с. 671).

2. У соціології — привілейований і домінуючий вираз сексуальності, часто розцінюється як «природна» форма людського сексуального бажання. У Західній культурі гетеросексуальність нормалізована за допомогою інституційних дій, включаючи право й соціальну політику. Але останнім часом гетеросексуальність як норма піддається проблематизації.

3. У феміністській соціології — розцінюється перш за все як політичний інститут, що служить підпорядкуванню жінок чоловікам. Адрієнна Річ (Adrienne Rich, 2004) використовувала термін «примусова гетеросексуальність» для позначення соціальної практики й розпоряджень, які гарантують відтворення гетеросексуальності в якості привілейованої форми сексуальної орієнтації. Гетеросексуальність сконструйована культурою і спрямована на підтримання ґендерної асиметрії, підлегле становище жінки має на меті «нормувати» її сексуальність для регулювання репродукції в суспільстві (Рабжаева, 2002, с. 144).

Література:

Гідденс, Е. (1999). Соціологія. (В. Шовкун, & А. Олійник, Пер.). Київ.: Основи.

Rich, Adrienne Cecile. (2003, Autumn). Compulsory Heterosexuality and Lesbian Existence (1980). Journal of Women’s History, 15 (3), 11-48.

Рабжаева, М. В. (2002). Гендерная антропология: концептуальная и институциональная характеристика. Журнал социологии и социальной антропологии, 5 (2), 133–147.

Коментарі:


*

code