Родина

Родина – складне соціальне утворення, яке може розглядатись як соціальний інститут і мала соціальна група.

Родина як соціальний інститут – це форма організації суспільства, що регулює фізичне та духовне відтворення людини, взаємовідносини між подружжям, батьками та дітьми, а також іншими членами родини, створюючи системи ролей, санкцій та стандартизовані моделі поведінки.

При дослідженні родини як соціального інституту вивчають:

Родина як мала соціальна група – це спільність людей, що засновується на подружньому союзі та зв’язках спорідненості, об’єднана спільною діяльністю та здійснює відтворення населення, наступність сімейних поколінь, соціалізацію дітей і підтримку існування її членів [3, с. 13].

Отже, як соціальна група, класична родина – це родина із шлюбним ядром, що складається із подружжя, їхніх дітей та, можливо, інших родичів.

Російські соціологи А. І. Антонов та В. М. Медков наголошують на тому, що родину слід розглядати з позиції триєдиних стосунків: подружніх-батьківських-споріднених. Відсутність хоча б одного із наведених елементів, за словами вчених, дає всі підстави говорити про фрагментарність, «осколковість» родини. Так, наприклад, людей, що перебувають у шлюбі та не мають дітей, або неповні родини вони пропонують називати «сімейними групами», щоб не спотворювати поняття родини. Під «сімейними групами» вони, у свою чергу, пропонують розуміти групу людей, що ведуть спільне домашнє господарство, члени якої поєднуються тільки спорідненістю чи батьківством або шлюбними стосунками [1, с. 65].

Однак кількість родин, що зараховують до класичного варіанту (батьки та їхні діти), поступово зменшується як в Україні, так і в усьому світі. Наприклад, згідно з прогнозами у ХХІ столітті у США частка класичних родин не буде перевищувати 50 % від загальної кількості подібних союзів.

Дійсно, сімейна структура в сучасному світі набуває все більш різних форм. Наприклад, бабуся та доросла онука, що живуть разом за різних обставин (мати померла, батько пішов у іншу родину), відчувають себе одним цілим і розглядають себе як родину; одинока мати; брати-сироти тощо.

Окрім того, у родині зазвичай виділяють здійснення господарських функцій (ведення домашнього господарства), просторову близькість (спільність побуту, сумісне проживання), виконання подружжям батьківських обов’язків. Однак усі ці особливості далеко не завжди наявні в сучасній родині [3, с. 111–112].

Саме тому виникає необхідність розширити поняття класичної родини. Отже, родина як соціальна група – це контактна група родичів (або юридично прирівняних до них людей), що складають єдине ціле та відчувають себе єдиним цілим. Відповідно, родиною будуть опікун та всиновлені ним діти [3, с. 110].

Література:

  1. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. — М.: Изд-во МГУ, 1996. — 304 с.
  2. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. — К.: Каравела, 2004. — 456 с.
  3. Семья: психология, педагогика, социальная работа / Под ред. А.А. Реана. – М.: АСТ, 2010. — 576 с.

Коментарі:


*

code