Ейджизм (від англ. аge — вік) - стереотипи, упередження та дискримінація щодо окремих людей, соціальних груп або самих себе за ознакою віку. Він проявляється на інституційному, міжособистісному та особистісному рівнях, охоплюючи дискримінаційні політики й практики, упереджене ставлення до інших людей та засвоєні людиною вікові стереотипи щодо самої себе (World Health Organization, 2021).
Термін ейджизм запровадив американський геронтолог Роберт Батлер (Robert N. Butler) у 1969 році для позначення упереджень і дискримінації між віковими групами (Butler, 1969). Хоча ейджизм може стосуватися людей будь-якого віку, історично його повʼязували насамперед зі ставленням до людей старшого віку.
В основі ейджизму часто лежить уявлення про те, що всі представниці та представники певної вікової групи мають однакові характеристики. Стосовно людей старшого віку він нерідко ґрунтується на стереотипах про фізичне та когнітивне погіршення, зниження активності, економічну залежність і зменшення соціальної значущості. Такі уявлення можуть відтворювати нерівність, впливаючи на сприйняття людей, ставлення до них та оцінювання їхньої суспільної цінності в межах соціальних інститутів (World Health Organization, 2021).
Ейджизм часто перетинається з іншими формами дискримінації, зокрема сексизмом і расизмом. Жінки, зокрема, можуть зазнавати подвійних стандартів старіння в суспільствах, де жіночій молодості та фізичній привабливості надають більшого значення, ніж чоловічій. Цю нерівність в оцінюванні старіння досліджувала Сьюзен Зонтаг (Susan Sontag) у своєму впливовому есе «Подвійний стандарт старіння» (The Double Standard of Aging, 1972). Перетин ейджизму та сексизму може посилювати несприятливе становище жінок старшого віку в різних сферах суспільного життя (World Health Organization, 2021).
Ейджизм проявляється і на ринку праці, де роботодавці/-иці можуть повʼязувати старший вік працівників/-иць зі зниженням продуктивності, недостатньою адаптивністю або застарілими професійними навичками. Проте метааналіз, проведений Томасом Нг (Thomas W. H. Ng) і Деніелом Фельдманом (Daniel C. Feldman) у 2008 році, засвідчив, що вік здебільшого не повʼязаний із результативністю виконання основних професійних завдань, творчим потенціалом та успішністю професійного навчання. Це ставить під сумнів уявлення про те, що працівники/-иці старшого віку обовʼязково є менш продуктивними (Ng & Feldman, 2008). Жінки старшого віку можуть стикатися з додатковими перешкодами у сфері зайнятості через поєднання вікової та ґендерної дискримінації.
Антидискримінаційне законодавство різних країн передбачає заходи протидії віковій нерівності у сфері зайнятості. У Європейському Союзі Рамкова директива про рівність у сфері зайнятості 2000/78/ЄС забороняє дискримінацію у сфері працевлаштування та професійної діяльності за низкою ознак, зокрема за віком (European Commission, n.d.). У США Закон про дискримінацію за віком у сфері зайнятості 1967 року (Age Discrimination in Employment Act) захищає працівниць/-ків і кандидаток/-ів на роботу віком від 40 років від вікової дискримінації, однак його дія не поширюється на осіб молодших за 40 років (U.S. Equal Employment Opportunity Commission, n.d.).
Ейджизм має серйозні наслідки для здоров’я та благополуччя людей. Дослідження засвідчують його звʼязок із погіршенням фізичного та психічного здоровʼя, соціальною ізоляцією, зниженням якості життя, фінансовою незахищеністю та передчасною смертністю. Засвоєні негативні стереотипи про старіння також можуть підривати впевненість людини у власних силах, посилювати стрес і впливати на її уявлення про власні можливості (World Health Organization, 2021).
Ейджизм не обмежується дискримінацією людей старшого віку. Діти та молоді дорослі також можуть стикатися зі стереотипами, упередженнями й дискримінаційним ставленням через свій вік. Термін реверсивний ейджизм (reverse ageism) іноді використовують для позначення вікових упереджень або дискримінації щодо молодших людей, насамперед молодих дорослих. Однак, оскільки сучасні визначення ейджизму охоплюють усі вікові групи, реверсивний ейджизм зазвичай розглядають як одну з форм ейджизму, а не як окреме чи протилежне йому явище (de la Fuente-Núñez et al., 2021).
Споріднене поняття адультизм (adultism) стосується насамперед установок, практик і системних владних відносин, які надають привілейоване становище дорослим, водночас маргіналізуючи дітей і молодь (Wall, 2025).
Див. також: Адультизм, Сексизм, Інтерсекційність.
Література:
Butler, R. N. (1969). Age-ism: Another form of bigotry. The Gerontologist, 9(4, Part 1), 243–246. https://doi.org/10.1093/geront/9.4_Part_1.243
de la Fuente-Núñez, V., Cohn-Schwartz, E., Roy, S., & Ayalon, L. (2021). Scoping review on ageism against younger populations. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(8), Article 3988. https://doi.org/10.3390/ijerph18083988
European Commission. (n.d.). Legislation – Employment Equality Directive (2000/78/EC). https://employment-social-affairs.ec.europa.eu/policies-and-activities/rights-work/tackling-discrimination-work/legislation-employment-equality-directive-200078ec_en
Ng, T. W. H., & Feldman, D. C. (2008). The relationship of age to ten dimensions of job performance. Journal of Applied Psychology, 93(2), 392–423. https://doi.org/10.1037/0021-9010.93.2.392
Sontag, S. (1972, September 23). The double standard of aging. The Saturday Review, 29–38.
U.S. Equal Employment Opportunity Commission. (n.d.). Age Discrimination in Employment Act of 1967. https://www.eeoc.gov/statutes/age-discrimination-employment-act-1967
Wall, J. (2025). Theorizing adultism: From adult domination to normative disempowerment. Childhood, 32(4), 465–481. https://doi.org/10.1177/09075682251367184
World Health Organization. (2021). Global report on ageism. https://www.who.int/publications/i/item/9789240016866
Коментарі: