Ґендерлект – передбачуваний постійний набір ознак жіночої та чоловічої мови, правила мовної поведінки, стратегії та тактики мовної поведінки чоловіків і жінок у різноманітних комунікативних ситуаціях у контексті тієї чи іншої культури. Існування деяких стильових особливостей, властивих переважно чоловікам або переважно жінкам, обумовлено впливом соціальних, культурних, гормональних факторів. Однак причини відмінностей залишаються досі дискусійними (Жукова, 2012, с. 73).
Деякі дослідники відзначають, що чоловічий стиль життя більшою мірою є «предметно-інструментальним», а жіночий – «емоційно-експресивним». У процесі емпіричного дослідження було отримано підтвердження гіпотези про превалювання емоційної домінанти в комунікативному стилі жінок і домінанти інформаційної – у чоловічому. Виведені також закономірності або, як вважають деякі вчені, псевдо закономірності цих стилів. Для чоловіків: прагнення лідирувати в діалозі, побудова бесіди для отримання інформації; більш високий ступінь активності; бажання підвищити свій статус за рахунок демонстрації своєї інформованості та розігрування ролі експерта. Для жінок: демонстрація своєї зацікавленості співрозмовником/-цею і його/її словами; менш високий ступінь комунікативної активності; відсутність прагнення підвищити свій статус в очах співрозмовника/-ці. Широко поширена також точка зору, що жінки вживають більше зменшувальних суфіксів і ввічливих форм, частіше називають партнера/-ку по комунікації на ім’я і, у цілому, використовують більше мовних дій, спрямованих на встановлення контакту зі співрозмовником/-цею.
У ранніх дослідженнях взагалі припускалось існування особливої жіночої мови. Однак праці останніх років все чіткіше вказують на той факт, що вести мову про ґендерлект є неправомірно та ненауково. Роль субкультурного фактору в цьому випадку значно перебільшена. Відмінності жіночої та чоловічої мови є не на стільки значними, не виявляються у кожному мовленнєвому акті та не свідчать, що стать є визначальним фактором комунікації, як це передбачалось, на початковому етапі розвитку феміністської лінгвістики (Жунусова, 2010, с. 137).
Література:
Жукова, И. Н. (2012). Словарь терминов межкультурной коммуникации. Москва: ФЛИНТА: Наука.
Жунусова, А. К. (2010). Понятие гендерлект как набор признаков мужской и женской речи. Вестник КАСУ, 2, 135–139.
Коментарі: