Гетеризм (від грец. «hetaira» — гетера) — термін був уведений швейцарським ученим, етнографом Іоганном Якобом Баховеном (Johann Jakob Bachofen) у його роботі «Теорія материнського права» для позначення нічим необмежених статевих відносин (у сучасній науці вживається термін «проміскуїтет«).
Гетеризм, за Баховеном, виключав будь-яку можливість достовірно встановити батька дитини, і тому походження можна було визначати лише за жіночою лінією. Унаслідок цього жінки як матері, як єдині достовірно відомі батьки молодого покоління, користувалися високим ступенем поваги й пошани, що доходила до повного панування жінок — гінекократії (термін теж уведений Баховеном, у науці не вживається, синонім матріархату).
Сучасними вченими термін «гетеризм» вживається для позначення пережитків групового шлюбу, що колись існували або існують дотепер, у деяких народів:
- спокутний гетеризм — право певних осіб на жінку перед її вступом у шлюб («право першої ночі»);
- гостинний гетеризм (гостьовий гетеризм, гостьова або гостинна проституція) — право гостя на дружину або дорослу дочку господаря. Цей звичай зафіксований у всьому світі, включаючи середньовічну Європу (Дёмин, 2007, с. 378).
Література:
Дёмин, В.Н. (2007). Тайны Евразии. Москва: Вече.
Коментарі: