Трансгуманізм - раціональний світогляд, оснований на осмисленні досягнень і перспектив науки. Він визнає можливість і бажаність фундаментальних змін у становищі людини за допомогою передових технологій, спрямованих на усунення страждання, старіння і смерті, а також на значне посилення фізичних, інтелектуальних і психологічних можливостей людини. У деяких версіях трансгуманістичної думки це може також включати трансформацію, послаблення або подолання наявних статевих і ґендерних відмінностей.
Трансгуманізм іноді пов’язують із постгуманізмом або новим гуманізмом, хоча ці поняття не є повністю тотожними. Префікс транс- у цьому контексті передає значення виходу за межі, перетину кордонів або руху за рамки наявних обмежень, як і в слові трансґендер. Термін трансгуманізм був запропонований Джуліаном Гакслі, одним із засновників ЮНЕСКО, у 1957 році.
Згідно з трансгуманізмом, сучасна людина не є кінцевою стадією еволюції, а радше становить початок подальшої еволюції виду Homo sapiens.
З погляду гендерної та феміністської теорії трансгуманізм є значущим, оскільки він порушує питання технологічної трансформації тіла, репродукції, тілесності, старіння, сексуальності, а також меж статі й ґендеру. Феміністські інтерпретації трансгуманізму можуть розглядати передові технології як можливий засіб послаблення біологічного детермінізму й розширення тілесної автономії. Водночас феміністська критика звертає увагу на ризики нових нерівностей, технологічного елітизму, контролю над репродукцією та можливого відтворення патріархатних ідеалів «удосконаленого» тіла.
Коментарі: