Ґендер (від англ. «gender» – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що покликана визначати конкретний асоціативний зв’язок, забезпечувати повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок.
Іншими словами, ґендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі (Мельник, 2004, с. 11).
Спочатку термін «ґендер» використовувався в лінгвістиці для позначення граматичної категорії роду. У соціальні дослідження категорію гендеру було введено для того, щоб вийти за межі раніше домінантних понять статевої ролі та статево-рольового підходу. Ідея розрізнення біологічної статі й соціально сформованих характеристик, пов’язаних зі статтю, вже була висловлена Маргарет Мід у книзі «Sex and Temperament in Three Primitive Societies» («Стать і темперамент у трьох примітивних суспільствах») (1935). У західній науці термін набув широкого поширення в 1970-х рр., а в пострадянській науці — у 1990-х рр.
Важливу роль у розвитку розрізнення між sex і gender, тобто між біологічною статтю та ґендером, відіграв американський психіатр і психоаналітик Роберт Джессі Столлер. У своїх працях про ґендерну ідентичність Столлер сприяв закріпленню відмінності між статтю, яку розуміють переважно в біологічних і фізіологічних термінах, і ґендером, який розуміють як психологічний, соціальний, культурний та історичний феномен. У цьому підході вивчення статі належить головним чином до біології та фізіології, тоді як аналіз ґендеру належить до сфери психології, соціології та дослідження культурно-історичних процесів (Шилова, 2013, с. 148).
Слід розрізняти поняття «стать» і «ґендер». Термін «стать» вживається для позначення біологічних, анатомічних, фізіологічних відмінностей між жіночим та чоловічим організмами, що виражаються різною участю чоловіка та жінки у репродуктивному процесі, відмінними геніталіями, набором хромосом. Якщо біологічна стать дається людині від народження, то ґендер конструюється соціально та зумовлюється культурою суспільства в конкретний історичний період. Ґендер – це соціальна стать, що формує поведінкові, культурні, психологічні, візуальні та інші соціально-культурно зумовлені відмінності між чоловіками та жінками.
Ґендер – досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища. У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях:
- ґендер як соціально-рольова й культурна інтерпретація рис особистості та моделей поведінки чоловіка і жінки, на відміну від біологічної;
- ґендер як набуття соціальності індивідами, що народилися в біологічних категоріях жіночої або чоловічої статей;
- ґендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації [(Мельник, 2004, с. 12).
Наприклад, Ольга Вороніна виділяє три напрямки розуміння ґендеру:
- ґендер як соціальна конструкція через механізми соціалізації, розподілу праці, ґендерних ролей, мас-медіа, стереотипізування;
- ґендер як мережа, структура або процес, тобто розуміння ґендеру як стратифікаційної категорії разом з іншими стратифікаційними категоріями;
- ґендер як культурна метафора у філософських і постмодерністських концепціях (Малес, 2004, с. 122–123).
Джудіт Лорбер (Judith Lorber) докладно структурує ґендер у його відношенні до соціуму й особистості. Як соціальний інститут ґендер включає у себе наступні поняття:
- ґендерні статуси – соціально визнані норми, які проявляються в поведінці, жестах, мові, емоціях і фізичному вигляді;
- ґендерний поділ праці – розподіл продуктивної і домашньої роботи між чоловіками і жінками;
- ґендерні родинні зв’язки – сімейні права та обов’язки для кожної статі, сексуальні приписи;
- ґендерні структури особистості – комбінації характерних рис, що виявляються в почуттях і поведінці;
- ґендерний соціальний контроль – формальне чи неформальне прийняття і заохочення конформістської поведінки і стигматизація, соціальна ізоляція, покарання, медичне лікування нонконформістської поведінки;
- ґендерна ідеологія – виправдання гендерних статусів, зокрема, їх різні оцінки;
- ґендерні образи – культурні репрезентації ґендеру та втілення ґендеру в символічній мові та художній продукції, що відтворює і узаконює ґендерні статуси.
Стосовно до особистості ґендер охоплює такі компоненти:
- категорія статі – приналежність до біологічної статі з народження в залежності від геніталій;
- ґендерна ідентичність – особисте сприйняття своєї статевої приналежності стосовно до функції працівника/-ці та члена/-кині сім’ї;
- ґендерний шлюбний і репродуктивний статус – здійснення або нездійснення дозволеного або недозволенного типу залицяння, вагітності, народження дітей і батьківських ролей;
- сексуальна орієнтація – соціально або індивідуально прийняті зразки сексуальних бажань, почуттів, практик й ідентифікацій;
- ґендерна структура особистості – внутрішньо властиві зразки соціально визнаних емоцій, організованих структурою сім’ї та батьківства;
- ґендерні процеси – соціальні практики навчання, навченості, необхідних рольових реплік, що роблять поведінку ґендерно прийнятною (або неприйнятною), розвиток ґендерної ідентичності;
- ґендерні переконання – прийняття або опір ґендерній ідеології;
- ґендерний дисплей – презентація себе як певного типу ґендерної особистості через одяг, косметику, прикраси, постійні і тимчасові тілесні та поведінкові маркери (Шакирова, 2000).
Література:
Мельник, Т. М. (2004). Ґендер як наука та навчальна дисципліна. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник (c. 10 – 29). Київ: «К.І.С.».
Шилова, Е. Э. (2013). Гендер как инновационный научный и философский дискурс. Вестник МГИМО Университета. Философия, 148–152.
Малес, Л. В. (2004). Біологічні, психологічні та соціокультурні чинники. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник (с.109–131). Київ: «К.І.С.».
Шакирова, С. (2000). Толкования гендера. Пол женщины. Сборник статей по гендерным исследованиям (с. 15–26). Алматы: Центр гендерных исследований.
Коментарі: