Андроцентризм (від грец. «андро» – людина, чоловік) – практика, свідома або несвідома, що розміщує чоловічу особу або чоловічу точку зору в центрі погляду на світ, його культуру та історію. У той час практика розміщення жіночої точки зору в центрі називається гіноцентризмом.
Термін «андроцентризм» широко використовується у ґендерному та феміністському підходах для критики соціального світу культури, де характеристики чоловічого та жіночого є різноплановими, дихотомічно розведеними та ієрархічно структурованими. Андроцентризм являє собою не тільки картину світу, представлену крізь призму чоловічого досвіду, але й міцну статеву ієрархію, де все жіноче мислиться та представляється, як «чуже», «інше» або взагалі не береться до уваги.
Мова відіграє особливу роль у відтворенні андроцентризму, оскільки мовна картина світу фіксує і відтворює (називає) світ із чоловічої точки зору. У рамках феміністської лінгвістики виділяють наступні ознаки андроцентризму: 1) ототожнення понять людина і чоловік (у багатьох мовах вони позначаються одним словом); 2) мовна норма, ґендерно не є нейтральною, – ієрархічна і несе в собі оціночні категорії; більше того, чоловічі мовні форми, які використовуються як норми мови, сприяють маргіналізації та ігнорування жінок у мовній картині світу; 3) поділ мови на норми чоловічого та жіночого засновано на реальній соціальній ґендерній асиметрії; відображає її, а потім закріплює через мовне відтворення.
Феміністська лінгвістична критика розкриває культурно-мовні конструкти чоловічого домінування в соціальному та культурному житті. Дослідження Катаріни Маккінон (Catharine MacKinnon), що проаналізувала існуючі в сучасному суспільстві соціальні інститути та інституції, показали, що норми соціальної успішності й «нормальності», обумовлені чоловічими фізіологією та інтересами: «Чоловіча фізіологія визначає велику кількість видів спорту; … їх соціально спроектовані біографії визначають вимоги до робочих місць і зразки успішного просування кар’єри; … їх досвід і прагнення визначають поняття заслуг; їх бачення світу визначає мистецтво». Феміністки вказали, що всі існуючі соціальні технології – від практик допомоги породіллі та нормативної дози лікарських засобів до практик наукового раціонального пізнання – сконструйовані задля чоловічих потреб, виходячи з чоловічих поглядів та інтересів. Як приклад, варто навести відомий у США скандальний випадок із дослідженнями серця, що отримав назву «Mr. Fit». Ідеться про дослідження й тестування кардіо-засобів, результати якого поширювалися на все населення країни, хоча під спостереженням знаходилися тільки чоловіки. Справа не в тому, що дослідники спеціально, із якимось умислом не стали тестувати засіб на жінках, а в тому, що їм це просто не прийшло в голову.
Про андроцентризм сучасної культури багато писали й пишуть у феміністських дослідженнях, де вказується, що відмінності між чоловіком і жінкою задані соціально, що соціальний світ організований таким чином, що все чоловіче розуміється як норма, а все жіноче – як патологія.
Феміністський проект у сучасному гуманітарному знанні пов’язаний із деконструкцією андроцентризму як культурної традиції, що підлягає викриттю та заміні, оскільки андроцентризм можна розглядати як специфічну конфігурацію владних відносин, яка не є ні неминучою, ні універсальною (Рабажаева, 2002).
Література:
Рабжаева, М. В. (2002). Андроцентризм. А. Денисова (Ред.), Словарь гендерных терминов. Москва: Информация XXI век. Получено из http://www.owl.ru/gender/003.htm
Коментарі: