Едипова стадія

 Едипова стадія — у вітчизняній психології едипову стадію ще називають дошкільним дитинством. Це період від трьох до п’яти-шести років. У цьому віці, на думку психоаналітиків, формуються основні шаблони сексуальної поведінки, а також Супер-Его — основна контрольна інстанція людської поведінки, місцеперебування почуття вини, ідеалів, совісті та моралі.

На едиповій стадії відбувається розвиток основних патернів мужності і жіночності (маскулінності і фемінності): дитина засвоює прийняту в культурі жіночу або чоловічу роль, більш-менш успішно розв’язуючи пов’язані з ними основні невротичні проблеми — страх кастрації (у хлопчиків) і заздрість до пеніса (у дівчаток). Удосконалюється система психологічних захистів особистості, розвиваються та ускладнюються її відносини зі світом. Навіть цей стислий перелік засвідчує, наскільки едипова стадія складна й неоднорідна за своїм психологічним змістом [1].

Література:

1. Каліна Н. Ф. Психотерапія: підручник. — К.: Академвидав, 2010. — 286 c. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://westudents.com.ua/knigi/535-psihoterapya-kalna-nf.html

Коментарі:


*

code