Ейджизм (від англ. аge — вік) — це створення стереотипів і дискримінація окремих людей або груп людей за віковою ознакою; ейджизм може проявлятися у різних формах, включаючи упереджене ставлення, дискримінаційну практику або інституціональні заходи політики та практики, які сприяють закріпленню стереотипних уявлень.

На сьогоднішній день у світі налічується близько 600 мільйонів людей у ​​віці 60 років і старше. До 2025 року це число подвоїться, а до 2050 року досягне 2 мільярдів, причому переважна більшість літніх людей буде проживати у країнах, що розвиваються.

Ейджизм широко поширений і виходить з того, що всі члени групи (літні люди) однакові: для них властива фізична та когнітивна деградація, відсутність фізичної активності, економічна неспроможність. Подібно расизму та сексизму ейджизм переслідує соціальну й економічну мету: узаконити та підтримувати нерівності між групами людей. Справа не в тому, як ми виглядаємо. Справа в тому, як люди, які мають вплив, надають значення тому, як ми виглядаємо. Оскільки у більшості культур найбільшу увагу прикуто до зовнішності та фертильності жінок, саме вони у першу чергу стають жертвами ейджизму. У 2014 році уряди різних країн визнали ейджизм «загальним джерелом, виправданням і рушійною силою дискримінації за віковою ознакою».

Роботодавці часто негативно налаштовані щодо літніх працівників. Дискримінація за віковою ознакою зберігається навіть у тих випадках, коли літні працівники не мають проблем зі здоров’ям і не є менш освіченими, менш кваліфікованими або менш продуктивними у порівнянні з молодими співробітниками. Літні жінки стикаються з особливими проблемами при влаштуванні на роботу в зв’язку з їхніми статтю і віком.

У багатьох країнах із високим і середнім рівнем доходу діють антидискримінаційні закони з боротьби з ейджизмом на робочих місцях. Так, наприклад, для країн Європейського союзу розроблена Рамкова директива про рівне ставлення у сфері зайнятості 2000/78 / ЄC, метою якої є боротьба з дискримінацією на робочих місцях у зв’язку з інвалідністю, сексуальною орієнтацією, релігією і віком, і державам-членам Європейського союзу пропонується включити її у свої національні закони.

У США, де відзначається один з найвищих рівнів участі у трудовій діяльності людей старше 65 років, прийняті іта діють деякі з найсуворіших антидискримінаційних законів; наприклад, Закон 1967 року про дискримінацію за віковою ознакою у сфері зайнятості забороняє дискримінацію у сфері зайнятості людей у ​​віці 40 років і старше.

Негативні ейджистські установки широко поширені у суспільствах і не обмежуються якоюсь однією соціальною або етнічною групою. Дослідження показують, що в даний час ейджизм може бути поширений навіть ширше, ніж сексизм і расизм.

Ейджизм погано впливає на здоров’я літніх людей. Люди похилого віку, які негативно сприймають старіння, можуть жити на 7,5 років менше, ніж люди похилого віку з позитивним настроєм. Ейджизм може призводити до серцево-судинного стресу, послаблювати віру у власні сили та знижувати продуктивність [1], [2].

Реверсивний або зворотний ейджизм (адультизм) — це соціальна, економічна дискримінація або упереджене ставлення до людей молодого віку.

Література:

1. Всемирная организация здравохранения. Часто задаваемые вопросы: Эйджизм. Получено из http://www.who.int/ageing/features/faq-ageism/ru/

2. Всемирная организация здравохранения. Эйджизм на рабочих местах. Получено из http://www.who.int/ageing/features/workplace-ageism/ru/

Коментарі:


*

code