Ґендерні квоти – спосіб забезпечення представництва жінок у владних структурах, відповідно до якого правовим чином відводиться певна частина, наприклад, депутатських місць у парламенті для обрання жінок депутатками. Ґендерні квоти взагалі можуть встановлюватися для обох статей. Але оскільки частка чоловіків у різних органах управління перевищує 90%, то позитивна дискримінація використовується переважно для встановлення ущемлених жіночих прав.
Ґендерні квоти передбачають збільшення жіночого представництва на виборних посадах. Головною метою ґендерного квотування є подолання історичної несправедливості: ізоляції жінки від участі в політичному житті; залучення жінок до прийняття політичних рішень; гарантування участі жінок у представницьких органах влади. Ґендерні квоти не тотожні жіночим, що їх практикували за радянських часів. Ґендерна рівновага в демократичному суспільстві має бути предметом турботи всіх виборців, політичних і державних структур, громадськості.
Введення ґендерних квот – явище тимчасове, засіб забезпечення рівних можливостей. Вони спрямовані на виправлення ґендерних перекосів у владі. Із розвитком ґендерної культури жінок і чоловіків, із утвердженням їхніх рівних прав і можливостей у різних життєвих сферах потреба в ґендерних квотах об’єктивно відпаде не тільки де-юре, а й де-факто. У сучасних умовах ґендерні квоти – це вид позитивної дискримінації (Мельник, 2004, c. 244–245).
Література:
Мельник, Т. М. (2004). Ґендер у політиці. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник (с. 219 – 265). Київ: «К.І.С.».
Коментарі: