Комплексний підхід до проблеми рівності чоловіків і жінок – передбачає оцінювання того, які наслідки матиме для жінок та чоловіків здійснення будь-якого планового заходу, включаючи впровадження законодавства, стратегічної політики й програм у всі сфери й на всіх рівнях (Мельник, 2004, c. 223).
Комплексний підхід до проблеми рівності чоловіків і жінок передбачає застосування всієї сукупності різноманітних методик і засобів в організації (реорганізації), поліпшенні, вдосконаленні й оцінюванні процесів прийняття рішень особами, які насамперед залучені до здійснення політики, щоб інкорпорувати проблематику рівності жінок і чоловіків у всі галузі життєдіяльності суспільства й на всіх рівнях управління ними.
Комплексний підхід є новою засадничою стратегією досягнення ґендерної рівності, що застосовується в соціальному й політичному житті країн. На відміну від традиційного підходу до політики, здійснюваної в інтересах рівності жінок і чоловіків, зорієнтованої на розв’язання тієї чи іншої специфічної суспільної проблеми, спричиненої ґендерною нерівністю, відправною точкою для комплексного підходу є все суспільство загалом. Політичні дії в цьому напрямку організуються як процес врахування соціо-статевих розходжень у такий спосіб, щоб їхня рівність стала реальною. Суб’єктами реалізації комплексного підходу для досягнення мети рівності статей можуть бути політики, державні
структури, громадські організації, науковці та науково-дослідні інститути, лобістські групи, засоби масової інформації, міжнародні інститути тощо (Мельник, 2004, c. 27).
Список використаних джерел:
Мельник, Т. М. (2004). Ґендер у політиці. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник (с. 219 – 265). Київ: «К.І.С.»
Мельник, Т. М. (2004). Ґендер як наука та навчальна дисципліна. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник (с. 10 – 29). Київ: «К.І.С.».
Коментарі: