Розрив у показниках здоров’я (health gap) — розрив між жінками і чоловіками в смертності від захворювань, рівні здоров’я, середньої тривалості життя.
Наприклад, в Україні у вікових групах 20–60 років смертність жінок утричі менша, ніж смертність чоловіків.
Серед причин смерті як жінок, так і чоловіків, на першому та другому місці – хвороби системи кровообігу та новоутворення, на третьому у жінок – хвороби органів травлення, у чоловіків – зовнішні причини.
Якщо не брати до уваги політичну ситуацію в країні, то аналіз несприятливої динаміки смертності чоловічої статі виявляє чіткий зв’язок між статтю та причинами смерті. Жінки більш відповідальні у ставленні до свого здоров’я та життя. Так, у 2017 р. жіноча смертність від зовнішніх причин була нижча за чоловічу – майже у 4 рази (3,7 рази). Смертність жінок від випадкового отруєння та дії алкоголю у 6,3 рази менша за чоловічу; від утоплень – у 5,8 рази; від нещасних випадків, спричинених дією диму, вогню та полум’я у – 1,6 рази. Від транспортних нещасних випадків жінки гинули у тричі (2,9 рази) рідше, ніж чоловіки. Окрім того, статистика свідчить, що жінки є більш стресостійкими та психічно стабільними, ніж чоловіки. На 1 жіночий суїцид в Україні припадає майже 5 (4,6) чоловічих (1161 проти 5327, всього 6488). У 2017 році жінки у 4 рази рідше помирали від розладів психіки та поведінки, ніж чоловіки; у 9 разів рідше від дегенерації нервової системи, спричиненої вживанням алкоголю; у 1,5 рази рідше від хвороб нервової системи.
Наведена статистика зумовлюється, у першу чергу, соціокультурними нормами, які є різними для обох статей. Дія ґендерних стереотипів не обмежується розподілом соціальних ролей, а глибоко вкорінюється у спосіб життя кожної окремої людини та не може не відображатися на стані її здоров’я та довголітті. Так, суспільство схвально ставиться до чоловічої активності, ризикованої, подекуди агресивної поведінки. Звідси маємо високі показники чоловічої смертності від зовнішніх причин. Поблажливе ставлення соціуму до шкідливих звичок чоловічої статі, а також неможливість та неспроможність чоловіків адекватно виявляти актуальні емоції та почуття, лише пояснюють розрив у тривалості життя між жінками та чоловіками.
Однак, варто відмітити і позитивне зрушення у демографічних процесах України, а саме збільшення середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Якщо на початку двохтисячних років (2002–2003 рр.) середня очікувана тривалість життя у жінок була 74 роки, то на січень 2017 року вона складала 76,78 років; у чоловіків середня очікувана тривалість життя збільшилась з 62,64 до 67,02 років. Тобто, різниця між очікуваною тривалістю життя жінок і чоловіків скоротилась з 11,36 до 9,76 років.
Список використаних джерел:
Шевченко З. В. (2019). Ґендерний розрив у сфері охорони здоров’я. Словник ґендерних термінів. Відновлено з http://a-z-gender.net/ua/%d2%91endernij-rozriv-u-sferi-oxoroni-zdorovya.html
Державна служба статистики України. Відновлено з http://www.ukrstat.gov.ua/
Державна служба статистики України. Банк даних. Відновлено з http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile_c.asp
Державна служба статистики України. (2018). Діти, жінки та сім’я в Україні. Статистичний збірник. Київ.
Коментарі: