Ґендерний стереотип - це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності (Воронцов, 2010, c. 85).
Гендерні стереотипи, як спрощені, стійкі, емоційно забарвлені образи поведінки й рис характеру чоловіків і жінок, проявляють себе в усіх сферах життя людини: у самосвідомості, в міжособистісному спілкуванні, в міжгруповій взаємодії. Як і будь-які інші соціальні стереотипи, ґендерні стереотипи визначають процес сприйняття оточуючих людей і впливають на активне конструювання соціальної реальності з використанням закладеної в них інформації.
Гендерні стереотипи можна об’єднати в три групи:
- Стереотипи маскулінності / фемінності, що нав’язують людям певні думки про соматичні, психічні та поведінкові якості, характерні для чоловіків і жінок.
- Стереотипи сімейних і професійних ролей, пов’язані з ґендером.
- Стереотипи, пов’язані зі змістом діяльності чоловіків і жінок.
Прояви ґендерних стереотипів асиметричного змісту:
- сексизм (упереджена думка про представників/-ць того чи іншого ґендеру, що супроводжується їх дискримінацією, а також певна інституціональна практика, що виражається в тому, що представникам/-цям того чи іншого ґендеру нав’язується підлегле становище);
- фейсизм (тенденція різною мірою виділяти в зображеннях чоловіків і жінок обличчя та тіло);
- ґендерна сегрегація (перевага різних видів діяльності і спілкування, різних друзів, різних соціальних ролей, підкреслення ґендерних відмінностей, формування упередженого ставлення до власного ґендеру та упереджень до іншого, виникнення ґендерних конфліктів).
Гендерні стереотипи виступають як соціальні норми — основні правила, що визначають припустимі ґендерні репрезентації. Найчастіше те, що називають ґендерними ролями, є не що інше як стереотипи — узагальнена інформація про якості, властиві тому чи іншому ґендеру. Підкорятися цим стереотипам індивіда змушують соціально-психологічні механізми нормативного та інформаційного тиску. Нормативний тиск полягає в тому, що людина намагається відповідати ґендерним стереотипам, щоб отримати соціальне схвалення й уникнути соціального несхвалення. Інформаційний тиск полягає в тому, що розширення знань людини про саму себе і про світ часто пов’язано не з власним досвідом, а з інформацією, що була надана оточуючими. Правильним часто вважається те, що вважають правильним інші, і свою поведінку індивід вважає правильною доти, поки спостерігає її у інших членів/-кинь референтної для нього групи.
Підпорядкування гендерним нормам може здійснюватися за трьома варіантами: поступливість, інтерналізація, ідентифікація. Поступливість — коли людина не сприймає норми, але щоб уникнути покарання приводить свої ґендерні репрезентації у відповідність з ними. Інтерналізація — коли людина повністю погоджується з нормами. Ідентифікація — просте повторення нормативних зразків через бажання бути схожим на члена/-киню референтної групи (Ворноцов, 2010, c. 85–87).
Література:
Воронцов, Д. В. (2010). Гендерная социализация. Е. Е. Ли (Сост.), Гендерная психология: хрестоматия (с. 83–87). Иркутск: Изд-во Иркут. гос. ун-та.
Коментарі: