Ґендер

Ґендер (від англ. gender – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що покликана визначати конкретний асоціативний зв’язок, забезпечувати повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок.

Іншими словами, ґендер це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [3, с. 11].

Спочатку термін «ґендер» використовувався в лінгвістиці для позначення граматичної категорії «рід».  У соціальні дослідження категорія «ґендер» була введена, щоб замінити домінуючі у суспільних науках поняття статевої ролі та статево-рольового підходу. Ідея розрізнення біологічної та соціальної статі висловлювалася ще у 1935 р. Маргарет Мід (Margaret Mead) у книзі «Стать і темперамент у трьох примітивних суспільствах». Але сам термін увійшов у широкий вжиток у західній науці в 1970-х рр. (у вітчизняній науці – в 1990-х рр.) завдяки працям американського вченого Роберта Джессі Столлера (Robert Jesse Stoller). Він виступив на конгресі психоаналітиків у Стокгольмі з доповіддю про поняття соціостатевої або, як він назвав її, ґендерної самосвідомості, поклавши початок вивченню процесів ґендерної ідентифікації та ґендерної соціалізації. Столлер вперше позначив відмінність понять статі та ґендеру. Його концепція будувалася на поділі біологічного і культурного: вивчення статі, вважав Столлер, є предметною галуззю біології та фізіології, а аналіз ґендеру може бути розглянутий як предметна галузь досліджень психологів і соціологів, аналізу культурно-історичних явищ [5, с. 148].

Слід розрізняти поняття «стать» і «ґендер». Термін «стать» вживається для позначення біологічних, анатомічних, фізіологічних відмінностей між жіночим та чоловічим організмами, що виражаються різною участю чоловіка та жінки у репродуктивному процесі, відмінними геніталіями, набором хромосом. Якщо біологічна стать дається людині від народження, то ґендер конструюється соціально та зумовлюється культурою суспільства в конкретний історичний період. Ґендер – це соціальна стать, що формує поведінкові, культурні, психологічні, візуальні та інші соціально-культурно зумовлені відмінності між чоловіками та жінками.

Ґендер – досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища. У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях:

Наприклад, Ольга Вороніна виділяє три напрямки розуміння ґендеру:

Джудіт Лорбер (Judith Lorber) докладно структурує ґендер у його відношенні до соціуму й особистості. Як соціальний інститут ґендер включає у себе наступні поняття:

Стосовно до особистості ґендер охоплює такі компоненти:

Література:

  1. Головашенко І.О. Становлення теорії ґендеру // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 79 — 108.
  2. Малес Л.В. Біологічні, психологічні та соціокультурні чинники // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С.109-131.
  3. Мельник Т.М. Ґендер як наука та навчальна дисципліна // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 10 – 29.
  4. Шакирова С. Толкования гендера // Пол женщины. Сборник статей по гендерным исследованиям. — Алматы: Центр гендерных исследований, 2000. — С. 15-26.
  5. Шилова Е. Э. Гендер как инновационный научный и философский дискурс // Вестник МГИМО Университета. – Философия. – 2013. – С. 148–152.

Коментарі:


*

code