Теорія соціального конструювання ґендеру

Теорія соціального конструювання ґендеру – базується на запереченні розуміння біологічної статі як природної даності, що є джерелом сталих поведінкових, психологічних, культурних та інших відмінностей між чоловіками та жінками. Зміст теорії конструювання ґендеру полягає в акценті на активності індивіда, що навчається ґендеру. Ідея конструювання підкреслює діяльнісний характер засвоєння досвіду. Суб’єкт створює ґендерні правила та ґендерні взаємини, а не тільки засвоює й відтворює їх. Він може й відтворити їх, але, з іншого боку,  –  він у змозі їх зруйнувати. Сама ідея створення має на увазі можливість зміни соціальної структури. Тобто, з одного боку, ґендерні взаємини  є об’єктивними, тому що індивід їх сприймає як ззовні прийняту даність, але, з іншого боку, вони є суб’єктивними, оскільки соціально конструюються щодня, щохвилини, тут і зараз [1, с. 18].

До теорій, що є джерелом або описують основні положення теорії соціального конструювання ґендеру, можна зарахувати соціальний конструктивізм Пітера Бергера (Peter Berger) та Томаса Лукмана (Thomas Luckmann), структуру особистості (самості) в концепції Джорджа Міда (George Mead), ґендерний дисплей Ірвінга Гоффмана (Erving Goffman), деконструкцію статі в етнометодологічних дослідженнях Гарольда Гарфінкеля (Harold Garfinkel).

Література:

1. Российский гендерный порядок: социологический поход: Коллективная монография / Под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной — СПб.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петер­бурге, 2007. — 306 с.

Коментарі:


*

code