Феміністська теологія — систематичний виклад богослов’я з ґендерних позицій – тобто з урахуванням ґендерної суб’єктивності обох статей, цінність якої полягає:
- у створенні дискурсу сумніву в абсолютності релігійних догм;
- у введенні етичних висловів, необхідних для суспільного й індивідуального процвітання та повноправної участі жінок у суспільній і релігійній сферах;
- у критиці сексизму (расизму, гомофобії) у церкві й перетворенні традиційної теології в ґендерно-егалітарну.
Феміністська теологія вивчає ґендерні стереотипи, ґендерні ідеали, ґендерну ієрархію соціальних ролей, що представлені в дискурсі традиційних віровчень і релігійних філософій. Її метою є деконструкція ґендерної нерівності в релігії та теології в ґендерно-егалітарну систему віри й вивчення духовності.
Згідно з традиційною теологією, наявний ґендерний порядок є частиною «промислу Божого», він універсальний і незмінний. Ґендерна теорія, що бачить релігію в полі культурної критики, розглядає ґендерні ролі як соціальні конструкції, а ґендерну ідеологію сакральних текстів – як політичний продукт певної епохи. На думку критиків, ґендер суб’єкта й усе поле пов’язаних із ним значень створює (і змінює) культура, а не «Божественнее провидіння». Ґендерні дослідники вважають, що стать вірного не може визначати його ступінь бажаності Богові, що духовність і вивчення Божественного рівною мірою доступна обом статям.
Ґендерні дослідження в релігії використовують інструментарій і ключові поняття як ґендерної теорії (ґендер, ідентичність, сексуальність, влада, суб’єктивність, сексизм, ґендерний егалітаризм), так і класичного богослов’я – Бог, віра, духовність, сакральне, ординація (висвячування) тощо. Класиками ґендерних досліджень у релігії є Мері Дейлі (Mary Daly), Джудіт Пласков (Judith Plaskov), Ребекка Чоп (Rebecca Chopp), Юлія Крістєва, Ріан Айслер (Riane Eisler), Дафні Хампсон (Daphne Hampson), Марія Гімбутас, Елайн Пагельс (Elaine Pagels), Деніз Кармоді (Dennis Carmody), Керол Кріст (Carol Christ), Розмарі Рютер (Rosemary Ruether), Елізабет Шуслер-Фіоренца (Elizabeth Schussler Fiorenza) та інші теоретики, які сприяли не тільки просуванню жіночої самосвідомості в духовній сфері, а й збагатили світову філософську та богословську думку [1, с. 388–389].
Література:
1. Суковата В. Ґендер і релігія // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004.- С. 385-425.
Коментарі: