Гетеросексуальність примусова (Compulsory Heterosexuality) – термін був запроваджений у літературний і науковий обіг американською поетесою, публіцисткою, представницею другої хвилі фемінізму Адрієнною Річ у її ессе «Примусова гетеросексуальність і лесбійська екзистенція» (1980). Термін примусової гетеросексуальності вживається для позначення широкої соціальної практики, що пропагує та нав’язує жінці гетеросексуальність як єдину нормальну, привілейовану форму сексуальної орієнтації. Як зазначає А. Річ, жінки є емоційною та сексуальною власністю чоловіків, їх рівноправність і автономія є загрозою для родини, релігії та держави. Суспільні інститути, що традиційно здійснюють контроль над жінками – патріархальне материнство, система економічної експлуатації, нуклеарна родина, примусова гетеросексуальність — отримують законодавчу підтримку, релігійне підкріплення, нормалізацію у ЗМІ та охорону з боку цензури (Rich, 2004, p.11).
На думку А. Річ, аксіома про те, що «більшість жінок є гетеросексуальними від природи», є теоретичною та політичною стіною, яка блокує фемінізм. Можливість підтримувати цю аксіому почасти існує з тієї причини, що лесбійська екзистенція була стерта з анналів історії та включена до числа хвороб, почасти з тієї причини, що визнати той факт, що для жінок гетеросексуальність може виявитись аж ніяк не «природною схильністю», а тим, до чого їх змусили, що організували, влаштували, розповсюдили та підтримують за допомогою сили, є величезним кроком, який доведеться зробити тим, хто вважає себе вільно та «вроджено» гетеросексуальними. Однак, нездатність аналізувати гетеросексуальність як соціальний інститут – це те саме, що й нездатність визнати, що економічна система, яка називається капіталізмом, або система каст, яка називається расизмом, підтримується за рахунок деяких сил, до числа яких входять як і фізичне насильство, так і контроль над свідомістю (Rich, 2004, p. 26–27).
Література:
Rich, Adrienne Cecile. (2003, Autumn). Compulsory Heterosexuality and Lesbian Existence (1980). Journal of Women’s History, 15 (3), 11-48.
Коментарі: